Камені, пісок в нирках: оксалатні та фосфатні камені. Допомога травами

Камені, пісок в нирках — звична назва проблеми, але камені можуть мати різний склад. Найпоширеніші — кальцієві камені, серед яких найчастіше зустрічаються кальцій-оксалатні, рідше — кальцій-фосфатні.

І склад каменя має значення. Оксалатні та фосфатні камені утворюються за різних умов, тому відрізняються і рекомендації щодо харчування, і вибір рослин у фітотерапії.

Якщо коротко: при оксалатних каменях особливе значення має кількість оксалатів у харчуванні, при фосфатних — інший механізм утворення і значення має більш лужна реакція сечі. Тому розберемо окремо дієту при оксалатах, дієту при фосфатах і які трави використовують у кожному випадку.

Оксалатні камені в нирках

Оксалатні камені утворюються з кристалів оксалату кальцію. Оксалат — сіль щавлевої кислоти, яка частково надходить із їжею, а частково утворюється в самому організмі.

Коли концентрація оксалату та кальцію в сечі стає достатньою для кристалізації, можуть формуватися спочатку дрібні кристали, а згодом — щільніші конкременти.

Кальцій-оксалатні камені можуть мати нерівну поверхню, тому під час руху сечовими шляхами здатні травмувати слизову, спричиняти біль або появу крові в сечі.

Що робити при оксалатних каменях

Дієта при оксалатних каменях

Тут головне — не просто сісти на абстрактну «ниркову дієту», а розуміти, які продукти варто обмежити, а які можна залишити у звичайному раціоні.

Що варто обмежити:

• продукти з високим вмістом оксалатів — насамперед шпинат, щавель, ревінь, буряк, горіхи, арахіс, шоколад, какао, пшеничні висівки;
• надлишок солі, особливо ковбаси, копченості, солоні снеки, консервовані та сильно перероблені продукти, готові соуси;
• дуже великі дози вітаміну C у вигляді добавок без потреби.

Що можна:

• крупи, рис, макаронні вироби, хліб;
• овочі з невисоким вмістом оксалатів — наприклад капусту, цвітну капусту, броколі, огірки, кабачки, солодкий перець;
• фрукти — наприклад яблука, груші, виноград, диню;
• молочні та кисломолочні продукти у звичайній кількості;
• м’ясо, птицю, рибу та яйця — не виключати, а вживати помірно;
• квасолю, горох і сочевицю можна використовувати як рослинні джерела білка замість частини м’ясних страв.

Якщо вирішили їсти менше м’яса, не варто автоматично замінювати його великою кількістю горіхів: при оксалатних каменях це якраз невдалий обмін, оскільки багато горіхів містять значну кількість оксалатів.

І ще один важливий момент: не потрібно прибирати кальцій тільки тому, що камінь називається «кальцій-оксалатним». Кальцій із їжі зв’язує частину оксалату ще в кишечнику і таким чином зменшує його всмоктування.

Питний режим

Достатня кількість рідини допомагає зменшувати концентрацію солей у сечі. Чим концентрованіша сеча, тим легше створюються умови для кристалізації та утворення піску і каменів.

Основним напоєм залишається звичайна вода. Пити краще протягом дня, а не намагатися випити великий об’єм за один раз.

Які трави використовують при оксалатах і піску в нирках

Для підтримки нирок і сечовидільної системи при схильності до утворення піску та оксалатних конкрементів у фітотерапії використовують різні рослини.

Пол-пала (ерва шерстиста) традиційно використовується при схильності до оксалатних конкрементів та утворення дрібного піску.

Марена красильна — більш спрямований варіант при кальцієвмісних конкрементах, зокрема кальцій-оксалатних та кальцій-фосфатних.

Ортосифон (нирковий чай) має ширше традиційне застосування для підтримки роботи нирок, сечовиділення та при порушеннях сольового обміну.

Також у ниркових і сечогінних зборах традиційно використовують бруньки берези, лист берези, лист брусниці, хвощ польовий, корінь шипшини та квіти бузини чорної.

Для тих, кому незручно постійно заварювати трави, можна розглянути готовий рослинний комплекс Солінорм.

Переглянути сечогінні трави та рослинні засоби

Фосфатні камені в нирках

Фосфатні камені містять солі фосфату кальцію. Для їх утворення більш сприятливим є середовище з вищим pH сечі.

Кальцій-фосфатні камені можуть мати більш гладку поверхню, ніж оксалатні, тому іноді довго не спричиняють виражених симптомів.

На їх утворення можуть впливати кислотність сечі, концентрація кальцію та фосфатів, особливості обміну речовин та інші фактори.

Тобто оксалатний і фосфатний камінь — не одне й те саме, хоча обидва можуть містити кальцій.

Дієта при фосфатних каменях

Старий принцип «фосфатний камінь містить кальцій — отже треба прибрати молоко і весь кальцій» неправильний. Нормальне надходження кальцію з їжею зберігають і при кальцій-фосфатних каменях.

Що варто обмежити:

• надлишок солі;
• ковбаси, копченості, солоні напівфабрикати, фастфуд, консервовані продукти, солоні снеки та готові соуси, де багато прихованої солі;
• надмірну кількість тваринного білка.

При цьому м’ясо, курку, рибу та яйця виключати не потрібно. Йдеться не про заборону цих продуктів, а про помірність: не робити великі порції м’яса або іншої білкової тваринної їжі основою кожного прийому їжі.

Що можна:

• овочі та фрукти;
• крупи, рис, хліб, макаронні вироби;
• квасолю, горох, сочевицю та інші бобові;
• соєві продукти;
• горіхи та насіння;
• м’ясо, птицю, рибу та яйця — у помірній кількості;
• звичайні харчові джерела кальцію, зокрема молочні та кисломолочні продукти.

І тут добре видно різницю між двома типами каменів: при оксалатних каменях горіхи й арахіс ми обмежуємо через високий вміст оксалатів, а при кальцій-фосфатних такого обмеження саме через оксалати немає.

Які трави використовують при фосфатних каменях

При кальцій-фосфатних конкрементах одним із найбільш цільових рослинних варіантів є марена красильна.

Корінь марени містить антрахінонові сполуки та їх похідні. З ними пов’язують традиційне застосування марени при сечокам’яній хворобі та її використання для розпушення структури кальцієвмісних конкрементів і полегшення відходження дрібних частинок.

Марена — не кислота, яка просто «розчиняє камінь». Саме тому при її виборі має значення склад конкременту.

Для підтримки роботи сечовидільної системи також традиційно використовують хвощ польовий, лист брусниці, мучницю та спориш.

А якщо невідомо, які саме камені?

Це дуже поширена ситуація: на УЗД виявили пісок або конкременти, але людина не знає їхнього складу.

У такому випадку не варто навмання вибирати найбільш спрямовану рослину як універсальний засіб від будь-яких каменів.

Для базової фітопідтримки сечовидільної системи можна розглядати ортосифон (нирковий чай), який має ширше традиційне застосування при порушеннях сольового обміну.

А після уточнення типу конкрементів уже можна вибирати більш спрямовані рослини.

Марена, пол-пала чи ортосифон — що вибрати?

Марена красильна — більш цільовий напрямок при кальцій-фосфатних та кальцій-оксалатних конкрементах.

Пол-пала (ерва шерстиста) традиційно використовується при схильності до оксалатних конкрементів та утворення дрібного піску.

Ортосифон має ширше застосування для підтримки роботи нирок і сечовидільної системи та є більш логічним базовим варіантом, коли склад піску або конкрементів невідомий.

Якщо камінь великий, спричиняє сильний біль, порушує відтік сечі або стан супроводжується температурою, це вже не ситуація для самостійного «вигнання» каменя травами.