БАР ЛОПУХ | 100 мл | Фітоаптека

 ЛОПУХ Біологічно активна рідина | 100 мл | Даника

БАР Лопух, універсальний полісорбент із високими детоксикаційними властивостями, легко адсорбує токсини, солі важких металів, нітрати, нітрити, виводить їх із організму, значно посилюючи перистальтику кишечника, зменшуючи ризик функціональних запорів. Покращує мінеральний обмін, запобігає сольовим відкладенням у суглобах, нирках, достовірно знижує цукор у крові, сприяє відновленню синтезу інсуліну, підвищуючи чутливість до нього рецепторів. Послаблює гостроту запальних процесів, прискорює одужання. Виявляє виражені антиоксидантні, противірусні, протиалергічні властивості, а також протипухлинну активність.

Технологію виготовлення БАР описано в статті Вакуумна технологія 

Склад: міжклітинна та внутрішньоклітинна рідина з коріння лопуха.

Біоактивна рідина підвищеної біодоступності, у формі рослинної субстанції, отримана методом вакуумної екстракції при мінімальній питомій теплоті (до 37°С) із збереженими максимальними структурними можливостями та лікувальними властивостями рослин.

Лопух активна речовина Показання до застосування.

Рекомендується як загальнозміцнюючий засіб профілактики обмінних порушень, а також до раціону харчування при наступних станах та захворюваннях:

• остеохондроз, артрити, артрози, подагра, суглобовий ревматизм;
• цистити, нирковокам’яна хвороба (оксалати, урати, фосфати), сечокислий діатез;
• цукровий діабет;
• панкреатит;
• захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрити, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, коліт), функціональні запори;
• захворювання печінки, жовчного міхура;
• жовчокам’яна хвороба;
• алергози (як кровоочисний, десенсибілізуючий засіб);
• застудні захворювання (як засіб, що прискорює одужання);
• шкірні захворювання; дерматити, фурункульоз, екземи, псоріаз, себорея, випадання волосся;
• інтоксикації, зокрема алкогольні.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим по 7-15 крапель – 1 чайна ложка 3 десь у день 30 хвилин до їди на 100-200 мл води. Посилена дія в поєднанні з таблетками лопух

Курс прийому: 8 – 12 тижнів. При необхідності повторити через 2 – 3 тижні.

При потребі повторити.

Протипоказання: індивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, жінки в період лактації, діти до 14 років

не є лікарським препаратом.

Лопух Значення для організму.

Природа наділила лопух воістину незвичайними цілющими властивостями. Традиційна медицина високо цінує цю рослину, яка зцілює недуги від грипу до геморою, а наукова медицина, результатами проведених досліджень, підтверджує терапевтичні можливості цієї рослини.

Коріння лопуха – природна скарбничка інуліну. Високомолекулярний полісахарид інулін є основним компонентом кореня у кількісному співвідношенні. За рахунок дії, що обволікає, інулін захищає слизові оболонки шлунково-кишкового тракту від механічного подразнення їжею і шлунковим соком, що особливо важливо при запальних процесах, зменшує дію токсичних і хімічних речовин при їх потраплянні з їжею в шлунок. Лопух активно адсорбує токсини, солі важких металів, радіонукліди та виводить їх із організму, значно посилює перистальтику кишечника, зменшуючи ризик функціональних запорів, у тому числі в осіб похилого віку. У товстому кишечнику біоактивні речовини кореня вибірково стимулюють зростання біфідо- та лактобактерій, пригнічують розвиток патогенної мікрофлори, знижуючи ризик появи алергії.

Інулін розщеплюючись до фруктози, забезпечує транспорт глюкози в клітину інсуліннезалежним шляхом, бере участь у синтезі інсуліну, підвищує його активність у біохімічних процесах. Для хворих на цукровий діабет лопух краще, ніж фруктоза.

Препарати та витяжки з кореня лопуха забезпечують дію, подібну до інгібіторів протеолітичних ферментів, тому їх призначення актуальне при ацетонемії, супутній їй нудоті, прискореному серцебиття, діареї та інших симптомах. Зазначається довгострокова ремісія на тлі нормалізації обмінних процесів, з тенденцією зниження рівня глюкози, за рахунок часткового відновлення синтезу інсуліну – клітинами підшлункової залози. У випадках цукрового діабету II типу лопух підвищує чутливість рецепторів, що взаємодіють з інсуліном. Поліпшуючи ферментоутворюючу функцію підшлункової залози, коріння лопуха оптимізує її роботу у хворих на цукровий діабет.

Маючи комплексні властивості, лопух нормалізує секретоутворюючу функцію шлунка і кишечника, сприяє загоєнню виразкових дефектів, покращує антитоксичну функцію печінки, стимулюючи відділення жовчі та відкладення глікогену в печінці. В експерименті встановлено противиразкову активність коренів лопуха, що перевершує ефект плантаглюциду та бефунгіну.

У медичній практиці лопух розглядається як альтернативне джерело фенольних сполук, флавоноїдів, гідроксикоричних та органічних кислот. Фенольні сполуки і флавоноїди, що містяться в корінні, мають імуностимулюючу активність, виявляють виражені антиоксидантні, противірусні та протизапальні властивості.

Він сприяє підтримці імунітету на високому рівні, пригнічує активність гіалуронідази, запобігаючи поширенню інфекції, посилює фагоцитоз та активність макрофагів (поглинання бактерій, вірусів). При вірусних ураженнях, простудних захворюваннях, препарати лопуха знижують гостроту запальних процесів переважно за рахунок детоксикації, прискорюють одужання.

Коріння лопуха є універсальним полісорбентом. Зв’язуючи токсини загального порядку та ендотоксини, вони сприяють виведенню їх у легких транспортних формах нирками. Маючи високі детоксикаційні властивості, полегшують похмілля та знижують залежність від алкоголю.

Лопух виступає надійним коректором обміну речовин, покращує склад крові, має кровоочисні властивості. Доведено протизапальні та протиалергічні властивості коренів.

Аспарагін, що міститься в корені, зареєстрований у сучасних дослідженнях як засіб з протипухлинною дією, що стимулює апоптоз ракової клітини. Крім цього, відмічено підвищення ефективності протипухлинної терапії під час прийому препаратів лопуха. Наукові дослідження показали, що коріння лопуха є засобом фонової корекції важких деструктивних змін внутрішніх органів, які закономірно розвиваються при проведенні поліхіміотерапії.

Детоксикаційні можливості коренів застосовують для нормалізації станів при астенії, перезбудженні, дисфункції вегетативної нервової системи. При аденомі простати лопух виявляє свої протизапальні, регенеративні властивості, сприяє розсмоктуванню інфільтративних утворень, запобігає розвитку рубцевої тканини.

Препарати лопуха сприяють поліпшенню мінерального обміну, підтримують необхідну реактивність організму при захворюваннях кістково-м’язової та сполучної тканини, запобігають відкладенню солей, що містяться у сироватці крові та тканинах організму, зокрема у нирках, жовчному міхурі, суглобах.

Виступаючи, як уролітичний, ремініралізований, літолітичний засіб, лопух покращує розчинність сечових каменів у нирках та сечовивідних шляхах, полегшує їх виведення із сечею. За рахунок мідьвмісного ферменту урикази, підвищується розчинність солей сечової кислоти, що визначає спектр призначень препаратів лопуха при подагрі, сечокислому діатезі (порушення обміну пуринів та сечової кислоти). Лопух нормалізує склад крові та сечі у хворих на подагру з одночасним поліпшенням їх клінічного статусу.

У дерматології лопух застосовується при себореї, запаленні сальних залоз, кропив’янці, нейродерміті, екземі, псоріазі, випаданні волосся, при рецидивному фурункульозі.

Приймання фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.