Розторопша | 90 тбл | Фітоаптека

Розторопша | 90 тбл | Фітоаптека

Показання до застосування:

• рекомендується для профілактики  захворювань та підтримки детоксикаційних можливостей печінки, а також до раціону харчування при наступних станах та захворюваннях
• гепатити (гострі, хронічні, вірусні)
• у комплексній терапії цирозу печінки
• холецистити, запальні захворювання жовчовивідних шляхів
• жовчокам’яна хвороба
• захворювання шлунково-кишкового тракту, у тому числі коліти, атонічні коліти із запорами
• захворювання селезінки
• жирова дистрофія печінки
• панкреатит
• цукровий діабет
• інтоксикації (алкогольні, лікарські, з’єднання важких металів)
• шкірні захворювання
• літній вік

Спосіб застосування та дози: по 2 тбл 2-3 рази на день за 30 хв до їди. Лікувально-професійний курс 8-12 тижнів. При потребі повторити.

Значення для організму:

Як лікарську сировину сушені плоди розторопші використовують з давніх-давен. До 1960 року розторопша застосовувалася при гепатопатії, спираючись на наукові знання тих років.

Сучасна лабораторна діагностика, з диференційованою оцінкою гістологічних даних та методів, дозволила розширити візуальну картину печінки та жовчовивідних шляхів. З 1970 року, отримавши нову оцінку, розторопша стала застосовуватися як засіб лікування хвороб печінки.

Науково-обґрунтовані відомості вітчизняних та зарубіжних джерел, фіксують фармокологічні властивості розторопші: антиоксидантні, гемостатичні, антитоксичні, гепатозахисні, дезінтоксикаційні, жовчогінні, протизапальні, ранозагоювальні, репаративні, проносні, тонізуючі артеріальні організми.

Медицина цінує розторопшу за її здатність не лише захищати клітини печінки, а й відновлювати їх, покращувати обмінні процеси, сприяючи утворенню жовчі та її відтоку. Гепатопротекторний принцип дії розторопші визначено активністю речовини – силімарину, який у насінні присутній у вигляді комплексу діючих речовин: силібіну, силідіаніну та силікристину. Вони відносяться до класу флавонолігнанів.

Фармологічні та клінічні дослідження достовірно підтверджують лікувальний вплив силімарину при токсичному ураженні печінки.

Силімарин підвищує регенеративні можливості печінки, стабілізує ліпідні структури мембран печінкових клітин, має антиоксидантну дію.

Особливо ефективна розторопша для лікування ураження печінки при зловживанні алкоголем, обумовленого гепатотоксичними отрутами та токсичними факторами навколишнього середовища. Враховуючи, що алкоголь є ушкоджуючим фактором для печінки та веде до розвитку метаболічних порушень із формуванням жирової дистрофії печінки, прийом розторопші покращує загальний стан, веде до швидкої регенерації печінки та відновлення її важливих для організму функцій. Зазначаються також зменшення шлунково-кишкових розладів, метеоризму, підвищення фізичної працездатності.

Розторопша необхідна при ураженнях печінки, зумовлених прийомом цитостатиків, синтетичних естрогенів, деяких сульфаніламідів та інших сучасних фармпрепаратів. У цих випадках розторопша є потенційним гепатопротекторним засобом, що запобігає токсичному ураженню печінки або знижуючи його, якщо воно вже виникло.

Силімарин, як головна діюча речовина розторопші, є ефективним при запальних захворюваннях печінки, викликаних вірусною інфекцією.

Згідно з експериментальними та клінічними даними, розторопша дає дуже хороші результати при хронічних захворюваннях жовчного міхура (холецистопатіях); доведено помірну гіпотензивну її дію. У клініці отримано позитивну динаміку при варикозному розширенні вен нижніх кінцівок. Насіння розторопші багате на флаволігнани, флавоноїди, у тому числі кверцетин, поліацетиленові сполуки, бетаїн, токофероли, стероїди, концентрує селен. Саме повноцінний хімічний склад розторопші визначає широке коло показань для її застосування.

Розторопша допомагає навіть за таких захворювань, які важко піддаються лікуванню. Це гормональні порушення, передменструальний синдром, захворювання шкіри, у тому числі екзема, атопічний дерматит. Особливо показана розторопша при професійній екземі, алергічних захворюваннях шкіри.

Плоди розторопші нормалізують функцію товстого кишечника, сприяючи його спорожненню, стимулюють перестальтику, надають проносну дію. Клінічні дані підтверджують, що розторопшу застосовують при хронічних колітах, атонії кишечника з вродженою доіхосигмою, дивертикулезом, при зашлакованості кишечника каловим камінням.

У комплексі з іншими препаратами розторопшу призначають при анемії, капіляропатіі, флебіті, ІХС, атеросклерозі.

Антиоксидантні та імуномодулюючі властивості розторопші визначають її застосування при занепаді сил, хронічної втоми, депресії, тривалій роботі за комп’ютером.

Расторопша |Фитоаптека| 90 тбл (рос)

Показания к применению:

• рекомендуется для профилактик  заболеваний и поддержания детоксикационных возможностей печени, а так же к рациону питания при следующих состояниях и заболеваниях
• гепатиты (острые, хронические, вирусные)
• в комплексной терапии цирроза печени
• холециститы, воспалительные заболевания желчевыводящих путей
• желчекаменная болезнь
• заболевания ЖКТ, в том числе колиты, атонические колиты с запорами
• заболевания селезенки
• жировая дистрофия печени
• панкреатит
• сахарный диабет
• интоксикации (алкогольные, лекарственные, соединениями тяжелых металлов)
• кожные заболевания
• пожилой возраст

Способ применения и дозы: по 2 тбл 2-3 раза в день за 30 мин до еды. Лечебно-проф курс 8-12 недель. При необходимости повторить.

Значение для организма:

В качестве лекарственного сырья сушеные плоды расторопши используют с давних пор. До 1960 года расторопша применялась при гепатопатии, опираясь на научные знания тех лет.

Современная лабораторная диагностика, с дифференцированной оценкой гистологических данных и методов, позволила расширить визуальную картину печени и желчевыводящих путей. С 1970 года, получив новую оценку, расторопша стала применяться как средство для лечения болезней печени.

Научно-обоснованные сведения отечественных и зарубежных источников, фиксируют фармокологические свойства расторопши: антиоксидантные, гемостатические, антитоксические, гепатозащитные, дезинтоксационные, желчегонные, противовоспалительные, ранозаживляющие, репаративные, слабительные, тонизирующие организм, улучшающие пищеварение, холикинетические и холесекреторолитические.

Медицина ценит расторопшу за ее способность не только защищать клетки печени, но и восстанавливать их, улучшать обменные процессы, способствуя образованию желчи и ее оттоку. Гепатопротекторный принцип действия расторопши определен активностью вещества – силимарина, который в семенах присутствует в виде комплекса действующих веществ: силибина, силидианина и силикристина. Они относятся к классу флавонолигнанов.

Фармокологические и клинические исследования достоверно подтверждают лечебное влияние силимарина при токсическом поражении печению Существуют три направления воздействия на печеночные клетки силимарина или его основного действующего вещества – силибинина.

Силимарин повышает регенеративные возможности печени, стабилизирует липидные структуры мембран печеночных клеток, обладает антиоксидантным действием.

Особенно эффективна расторопша для лечения поражения печени при злоупотреблении алкоголем, обусловленного гепатотоксическими ядами и токсическими факторами окружающей среды. Учитывая, что алкоголь является повреждающим фактором для печени и ведет к развитию метаболических нарушений с формированием жировой дистрофии печени, прием расторопши улучшает общее состояние, ведет к быстрой регенерации печени и восстановлению ее важных для организма функций. Отмечаются также уменьшение желудочно-кишечных расстройств, метеоризма, повышения физической работоспособности.

Расторопша необходима при поражениях печени обусловленных приемом цитостатиков, синтетических эстрогенов, некоторых сульфаниламидов и других современных фармпрепаратов . В этих случаях расторопша является потенциальным гепатопротекторным средством, предупреждающим токсическое поражение печени или снижая его, если оно уже возникло.

Силимарин, как главное действующее вещество расторопши, эффективен при воспалительных заболеваниях печени, вызванных вирусной инфекцией.

Согласно экспериментальным и клиническим данным, расторопша дает очень хорошие результаты при хронических заболеваниях желчного пузыря (холецистопатиях); доказано умеренное гипотензивное ее действие. В клинике получена положительная динамика при варикозном расширении вен нижних конечностей. Семена расторопши богаты флаволигнанами, флавоноидами, в том числе кверцетин, полиацетиленовыми соединениями, бетаином, токоферолами, стероидами, концентрирует селен. Именно полноценный химический состав расторопши определяет широкий круг показаний к ее применению.

Расторопша помогает даже при таких заболеваниях, которые трудно поддаются лечению. Это гормональные нарушения, предменструальный синдром, кожные заболевания, в том числе экзема, атопический дерматит. Особенно показана расторопша при профессиональной экземе, аллергических заболеваниях кожи.

Плоды расторопши нормализуют функцию толстого кишечника, способствуя его опорожнению, стимулируют перестальтику, оказывают слабительное действие. Клинические данные подтверждают, что расторопшу применяют при хронических колитах, атонии кишечника с врожденной доихосигмой, дивертикулезом, при зашлакованности кишечника каловыми камнями.

В комплексе с другими препаратами расторопшу назначают при анемии, капилляропатии, флебите, ИБС, атеросклерозе

Антиоксидантные и иммуномодулирующие свойства расторопши определяют ее применение при упадке сил, хронической усталости, депрессии, длительной работе за компьютером.