Трава Амарант звичайний | Фітоаптека | 50 г

Трава Амаранту звичайного | Союз Афган | 50 г

Трава Амарант або щириця (лат.Amaránthus) – найвідоміший рід однорічних трав сімейства амарантових (лат. Amaránthaceae), широко поширених у субтропіках та тропіках (переважно в Америці та Африці), рідше в теплопомірних та помірних поясах

Інші назви: оксамитник, бархатник, півнячі гребінці, котячий хвіст

Фармакологічні властивості Амарант:

Поліненасичені жирні кислоти, що містяться в амаранті, Омега-6 позитивно впливають на холестериновий обмін, попереджають розвиток атеросклерозу; вітамін Е – потужний антиоксидант, затримує старіння та попереджає серцево-судинні захворювання, зменшує утворення тромбів та холестеринових бляшок, зміцнюють міокард; сквален підвищує стійкість організму (імунітет) до різних захворювань, захищає клітини від радіації та злоякісного переродження, а також захищає шкіру від впливу шкідливих речовин та запобігає розвитку шкірних ракових пухлин, забезпечує її зволоженість, уповільнює старіння шкіри, сприяє насиченню організму великими порціями кисню. Провітамін A, вітаміни Е, Д, поліненасичені жирні кислоти та інші речовини олії уповільнюють процес раннього старіння шкіри та сприяють омолодженню шкірного покриву. Амарант – ідеальний засіб для відновлення організму після хіміотерапії.

Історична довідка: Як було зазначено амарант походить з Південної Америки, корінне населення якої здавна використовувало його в харчових та лікарських цілях. Амарант багряний та амарант хвостатий були головними продуктами харчування ацтеків та відігравали важливу роль у релігійних обрядах. У Європу насіння амаранту завезли іспанці, його спочатку вирощували як декоративну рослину, а з XVIII століття почали обробляти як круп’яну та кормову культуру. Ботанічна назва рослини походить від слова “амарантос”, що означає “нев’януча квітка” (від грец. “а” – не, “maraino” – в’янути, “anthos” – квітка).

Хімічний склад: В даний час амаранти вважають коморами здоров’я, оскільки вони містять велику кількість цінних речовин. Амарант містить рекордну кількість білка (16–18%), антипухлинної речовини – скваленадо 10 % та незамінних амінокислот (лізину в 30 разів більше, ніж у зернових культурах), а також полінасичені жирні кислоти (олеїнова, лінолева, ліноленова), клітковина (14) %), протеїн (18 %), цукор (18 %), жир (5–6 %), крохмаль (55–62 %), пектини. Амарант також багатий на мінеральні речовини (залізо, фосфор, калій, кальцій, магній). Відзначено високий вміст вітаміну E, вітамінів групи В, жовчних кислот, фосфоліпідів, стероїдів та фітостероїдів. У листі та стеблах амаранту виявлено 18 стеролів. Листя також містить вітаміни (С, Е), вуглеводи, флавоноїди (кверцетин, трефолін, рутин). Насіння амаранту за вмістом білка, органічних сполук, олії, клітковини і особливо амінокислоти лізину пішли далеко від більшості зернових культур. Цілющі та поживні властивості амаранту унікальні та перевершують за концентрацією вмісту корисних речовин в одній рослині всі відомі види. У тому числі женьшень та золотий вус.

Серотонін – гормон гарного настрою, синтезується в амаранті природним чином. Приймання препаратів з амаранту помітно підвищує життєвий тонус, покращує настрій, знімає напругу. Вживати рекомендують у міру, передозування призводять до зворотних результатів – депресій та сонливості.

Вміст магнію в щириці у досить великій кількості робить його корисним для сердечників та для зміцнення серцево-судинної системи.

Антиоксиданти, що містяться в культурі, очищають організм, виводять токсини, зберігає молодість.

В амарантовому білку є поряд з іншими амінокислотами одна незамінна амінокислота — лізин, яка життєво необхідна організму. Лізин не синтезується самостійно в організмі, надходить лише з їжею. Вміст лізину в амаранті вдвічі більший, ніж у білку пшениці і втричі більше, ніж у кукурудзі та сорго.

У 1996 році дослідження Американського Міністерства сільського господарства у Вісконсин довело, що при включенні амаранту в дієтичне меню суттєво знижує рівень тригліцеридів та холестерину в організмі людини.

Наявність сквалена у складі рослини дозволяє насичувати киснем усі тканини організму.

Вітамін К, що міститься в рослині, допомагає в очищенні організму від зайвого холестерину і покращує процес кровообігу. Вітамін К у комплексі зі скваленом регулює процес згортання крові, попереджає внутрішню кровотечу. Використовують амарант для лікування інфаркту, інсульту, гіпертонії та стенокардії.

У традиційній медицині амарант використовують як джерело біологічно активних речовин – амарантину, рутину, каротиноїдів. Цілий комплекс активних компонентів, що входять до складу амаранту, використовують для профілактики та терапії багатьох захворювань.

Найунікальніші якості рослини – це стимуляція росту та регенерація тканин, здатність знижувати запалення, запобігати ускладненням захворювань.

Амарант має величезну біоенергетичну активність, це найкращий активатор імунітету природного походження. Загальновідоме застосування амаранту при лікуванні сечостатевої системи, захворювань шлунково-кишкового тракту, захворювань, спричинених порушенням обміну речовин та діабету, при ожирінні, авітамінозі, анемії.

Амарантова олія до складу якої входить унікальний вуглеводень тритерпенового ряду сквален, вважають еліксиром життя. Його все частіше використовують у лікуванні та для профілактики захворювань.

Амарантова терапія:

• Стабілізує гормональний фон;
• Має легкий знеболюючий ефект;
• Поліпшує стан шкірних покривів;
• Підвищує опірність інфекцій;
• Зміцнює судини;
• Полегшує загальний стан при хворобах.
• відновлення після хіміотерапії

Протипоказання: Вагітність, період годування груддю. Перед вживанням зерен і листя амаранту всередину з лікувальною метою слід обов’язково проконсультуватися з лікарем.

Рецепти з амаранту:

Загальний рецепт: 1 стол ложку амаранту залити 200 мл (склянку) окропу, настояти 15 хвилин. Вживати по 1/3 склянки теплим 3 десь у день

Настоянка для лікування захворювань печінки і нирок: Взяти амаранту – 15 грам, залити окропом – 700 мл. Через 15-20 хвилин відвар процідіть. Смак солодкуватий, злегка навіть нудотний. Щоб покращити, можна додати пару крапель лимонного соку. Настій необхідно приймати по 50 г протягом 2 тижнів. Якщо ж такої кількості часу немає – не переживайте: хороший результат вийде навіть якщо вживати настій всього тиждень.

При запаленні сечостатевої системи: амарант (листя, стебла та волоті) – 3 столові ложки на 1 літра окропу. Залийте амарант окропом, дайте настоятися і випивайте на ніч по 200 грам.

Еліксир молодості – детокс та антиоксидантій із суміші: звіробій  ; амарант; ромашка лікарська; Бруньки берези ;

Змішайте в рівних частках трави. Увечері кожного дня беріть 2 столові ложки збору, який зробили, і заливайте 0,5 літра окропу. Дайте настоятися 2-3 години, після чого процидіть його. Випивати склянку еліксиру потрібно перед сном, не забувши додати до нього чайну ложку меду. Вставши з ранку, підігрійте ще одну склянку настою і випийте за 30 хвилин до їжи. Весь курс складається лише з 400-500 г суміші. Повторювати приймання потрібно кожні 2-3 роки.

Амарант від болю у шлунку: взяти 1 стіл ложку амаранту, залити склянкою окропу, дайте настоятися 30 хвилин. Процідити відвар, що вийшов, і пийте 3-4 рази на день по чверті склянки.