Трава Барвінок малий | 50 г | Фітоаптека

Трава Барвінка малого | 50 г | Союз Афган

Трава Барвінок (Vinca minor) Др/ назви: хрещатий барвінок, могильниця, зеленка, грабна трава. Vinca, давньолатинською, означає обвивати, тобто плетючий, кучерявий, звідси і пішла назва цієї рослини. А назва барвінок походить від українських слів барва (фарба) та вінок, що означає гарний вінок.

Вивчення барвінку триває дуже довгий час. Ця рослина містить понад 20 речовин алкалоїдного ряду, наближених за своєю структурою до резерпіну: вінкамін, ізовінкамін, вінкамінорин та інші, а також флавоноїди, гіркоти, каротин, аскорбінову, мурашину та бурштинову кислоти, мінеральні солі. Має гіпотензивну, протизапальну, кровоспинну та в’яжучу дію. Широко використовується у вигляді препаратів від гіпертонії!

Рослина отруйна! Лікування без консультації з фахівцем може бути небезпечним.

Барвінок допомагає вирішувати проблеми із серцево-судинною системою, лімфогранулематозом, а також із хворобами головного мозку. Його застосовують для зниження тиску, розширення судин головного мозку, посилення скорочувальної здатності матки та розслаблення мускулатури тонкого кишківника.

Фармакологічні властивості Барвінок малий:

Барвінок активно використовує сучасна фармацевтика, найчастіше створюються препарати на лікування серцево-судинних захворювань. Алкалоїди барвінку допомагають розширити судини, зменшують тиск, дарують заспокоєння пацієнтам. Деякі препарати з урахуванням цієї рослини допомагають зменшити мігрені, знімають спазми судин. Але більшість ліків продаються лише за рецептом лікаря.

Дедалі активніше сьогодні вивчається барвінок для лікування онкологічних захворювань. Барвінок рожевий (лат. Vinca Rosea Linn L.) містить протипухлинні алкалоїди, що мають цитостатичну дію. З них вінбластин, вінкрістин  віднесені до життєво необхідних та найважливіших лікарських засобів.

Цитостатична дія його дозволяє уповільнювати перебіг захворювань, тому ведеться розробка нових лікувальних препаратів. Особливий склад рослин допомагає зменшити симптоми ураження клітини.

Використовують настій з барвінку при авітамінозі, діареї, дизентерії, але важливо дотримуватись точних пропорцій при вживанні, передозування небезпечне для життя. Найчастіше рекомендується вживання у комплексі з іншими рослинами.

У народній медицині застосовують барвінок малий уже багато століть. При захворюваннях серцево-судинної системи, підвищеному тиску роблять відвар із сухого листя, настояти його на парі, а потім вживають 3 рази на день. Ефект від трави помітний буває відразу, але важливо дуже акуратно підходити до самолікування, адже барвінок отруйний.

Настій барвінку допомагає при зубному болю, виразках у роті. Полоскати горло можна і за затяжної ангіні, розчин використовується досить концентрований, ковтати його заборонено.

Спиртова настойка з барвінку допомагає при імпотенції, кілька крапель на день повертають чоловічу силу, він також впливає на загальний стан, пом’якшує мігрені та дарує легкість. Має барвінок кровоспинну дію, відвар знімає носову кровотечу. А ще зупиняє діарею та кишкові кровотечі.

Зовнішньо відвари та настої з барвінку підходять для загоєння ран. Компрес допомагає усунути прояви псоріазу, екземи. Можна використовувати для лікування опіків будь-якого ступеня. Примочки необхідно робити регулярно, ефект настає після 3-4 разів застосування.

Протипоказання та побічні дії

Передозування препаратів із барвінків призводить до пригнічення серцево-судинної системи, що може спричинити навіть летальний кінець. Необхідно уважно підходити до вибору та дозування лікарських засобів, не захоплюватися самолікуванням.

Можлива алергічна реакція на рослину, яка виражається висипом, свербінням, набряками та почервонінням шкіри. При появі подібних симптомів припиніть приймати будь-які речовини з барвінком і проконсультуйтеся з фахівцем.

Не рекомендується вживати барвінок при вагітності та лактації, а також дітям віком до 12 років.

Рецепти трава Барвінок:

Настій: 1 чайна лож. трави залити 1 склянкою окропу, настоювати 20 хв, процідити. Вживати по 1 столів. ложці 3 р. в день

Відвар: 1 ст. ложка сировини на 1 склянку води, кип’ятити 1 хв, настояти 30 хв, процідити. Приймати по 1 ст. ложці 3 десь у день до їжі.

Відвар барвінку (зовнішньо): 1 ст. ложка сировини на 1 склянку води, кип’ятити 1 хв, настояти, процідити. Використовувати зовнішньо при ранах, гнійних виразках, свербежі шкіри, екземах, висипах, захворюваннях порожнини рота і ясен та ін.

Спиртова настойка: 1 ч. ложка листя на 1 склянку 40% спирту або горілки, кип’ятити 5 хв, настояти 1 добу в темному місці, процідити. Приймати по 8-10 крапель з водою, вранці та ввечері, до їжі протягом 4 днів. Потім зробіть перерву 2 дні та повторити курс. Приймають цей відвар підвищення чоловічої сили, при імпотенції та інших.

При гіпертонії використати спиртову настойку не рекомендують.

Історія:

З античних часів про малому барвінку існує багато легенд, вперше він згадується в письмових джерелах у Плінія. На його вінках гадали про щастя, заміжжя, для чого вивішували вінок біля ганку в будинках, де мешкали дівчата на виданні для залучення добрих наречених. Його також використовували як прикрасу на весіллях, адже ця квітка символізувала довголіття та процвітання. Нерідко його використовують при приготуванні короваю і як прикрасу в будинку нареченого і нареченого.

У середні віки за допомогою барвінку визначали наявність чаклунського таланту. Аркуш барвінку, дуже щільний за своєю структурою, кидали на сковороду з розпеченим салом. Вважалося, що якщо перед сковородою стоїть чесний житель, то лист залишиться кипіти в жирі, якщо барвінок вистрибував з розігрітої поверхні, це було явною ознакою чаклунства. І хоча барвінок допомагав у розпізнаванні відьом, його вважали за оберег від злих духів.

Привабливі та миловидні блакитні квітки барвінку малого стали улюбленими для Жан Жака Руссо. У юності він вперше познайомився з квітучою рослиною у швейцарському містечку Шарметти під час прогулянки з Луїзою де Варане, а уважно розглянув барвінок лише за повторної зустрічі з рослиною через 30 років – у 1764 р. у Крес’ї. Трав’яниста ліана воскресила в письменника почуття до коханої Луїзи і стала для нього та його шанувальників емблемою світлих та нескінченних спогадів. У Франції цю рослину знають як квітку Руссо.