Трава Льнянка звичайна | Фітоаптека | 50 г

Трава Льнянка |Союз Афган| 50 г

Трава Льнянка  (лат. Linaria vulgaris) – трав’яниста багаторічна рослина, вид роду Льнянка; зараз цей рід зазвичай відносять до сімейства Подорожникові (Plantaginaceae), але раніше поміщали до сімейства Норичникові (Scrophulariaceae) або Веронікові (Veronicaceae) [2].

Народні назви рослини: дикий льон, зябер, собачки, чистик, левова зіва

Льнянка звичайна є отруйною рослиною. Про це свідчить ще одна назва – п’яна трава. Пахнуть квіти льнянки неприємно, а сама рослина має гірко-солонуватий смак. Тому, незважаючи на красу квітів, зробити з льнянки букет – не вдала думка.

Рослина має багатий склад: мурашина, яблучна та оцтова кислоти, цінні мікроелементи, дубильні речовини, вітаміни, флавоноїдні глікозиди сапонін та пекторінарин. Глікозиди обумовлюють кровоспинні та протипухлинні властивості препаратів з льнянки. У рослині у значних концентраціях містяться алкалоїди пеганін та лінарин. Лінарин стимулює вироблення жовчі, а пеганін використовується в препаратах для лікування тремтячого паралічу та паркінсонізму. Пеганін підвищує артеріальний тиск, частішає дихання, розслаблює м’язи серця, кишечника і матки. Цей алкалоїд був спеціально виділений з рослини і препарат з однойменною назвою успішно застосовується для лікування атонії, міастенії, міопатії та запорів.

Для лікування різних проблем зі здоров’ям використовують тільки траву, кореневище вважається небезпечним, оскільки концентрує у собі максимальну кількість отруйних речовин.

Властивості льнянки:

• хвороби шлунково-кишкового тракту, серед яких можна виділити гастрит, виразку шлунка;
• зміцнювати імунітет;
• надавати сечогінну та жовчогінну дію на організм, яка дозволяє впоратися з різними проблемами печінки та нирок;
• зменшувати запалення шкірних покривів;
• впливати на запальні процеси у органах;
• пом’якшувати припухлості;
• надавати проносну дію;
• посилити відхаркувальний ефект при кашлі;
• знеболювати; справлятися з підвищеним газоутворенням та метеоризмом;
• очищати організм при глистяній інвазії;
• надавати позитивну дію у лікуванні жовтяниці;
• допомагати у лікуванні геморою;
• нормалізувати менструальний цикл;
• запобігати випаданню волосся.

Рецепти на основі льнянки:

Настій при захворюваннях очей. Для приготування засобу суміш льнянки, бузини та синього волошка, по 20 г кожної трави, заварюють у термосі з 500 мл окропу. Залишають у такому стані на 10 годин, потім проціджують і застосовують для промивання очей або як примочок. Кількість підходів використання засобу на день – не більше 5. Застосовувати до покращення стану.

Настій при гнійних ранах та виразках. Для приготування використати 6 ст. л. сушеної подрібненої трави льнянки, яку залити 300 мл окропу. Залишити засіб на 2 години для заварювання, потім процідити та використовувати для промивання уражених ділянок шкіри двічі на день до загоєння ран.

Настій для сечогінного та потогінного ефекту. Для приготування потрібно 1 ч. л. сухої трави льнянки заварити в термосі 200 мл окропу. Настояти 1:00 і використовувати в процідженому вигляді 4 рази на день по 50 мл, за 20 хв. до їжі. Вживати трохи більше 2 тижнів. Настій при захворюваннях печінки та сечовивідної системи. Для приготування засобу необхідно використати по 1 ст. л. сухих трав льнянки, кукурудзяний рилець і квітів безсмертника. Компоненти ретельно перемішують та заливають 300 мл окропу. Засіб настояти 1 годину, процідити та використовувати для прийому внутрішньо по 1 ст. л. тричі на добу за 20 хв. до їди протягом 2 тижнів.

Настоянка на горілці при метеоризмі та запорах. Для приготування необхідно використовувати 20 г подрібненої сухої трави льнянки та 200 мл горілки. Компоненти змішати та настояти при кімнатній температурі 1 тиждень, потім процідити та використовувати по 30 крапель (змішувати зі столовою ложкою води) тричі на день, після їди. Використовувати не більше 1 місяця, потім робити перерву на 2 тижні, повторно застосовувати, якщо є показання.

Відвар при ангіні та болі в горлі. Для приготування засобу необхідно використати 2 ст. л. сушеної подрібненої трави льнянки та 250 мл води. Кип’ятити на повільному вогні 2 хвилини, настояти 1 годину, процідити та використовувати для полоскання горла 3 рази на день після їди до покращення стану.

Враховуючи, що льнянка відноситься до отруйних рослин, необхідно з обережністю використовувати засоби на її основі, особливо при прийомі всередину. Засоби з льнянки слід приймати у суворо встановлених дозах, щоб уникнути виникнення побічних реакцій з боку організму, які супроводжуються: – підвищеним слиновиділенням; нудотою; запамороченням; головним болем; різкими болями у животі; розладом шлунка; серцевою недостатністю; непритомністю. Забороняється приймати ліки з льнянкою дітям, вагітним і мамам, що годують, людям, які мають ниркову або печінкову дисфункції, цироз печінки, пароксизмальну тахікардію та екстрасистолію.

Важливо! Не розміщуйте поряд з льнянкою інші пакети з лікарською сировиною – вона може зіпсуватися або вбере неприємні запахи.