Марена красильна корінь | 50 г

Марена красильна корінь — рослинна сировина, яку традиційно використовують для підтримки нирок і сечовидільної системи при сечокам’яній хворобі. Найбільш цільовий напрямок застосування марени — кальцієвмісні конкременти, насамперед кальцій-фосфатні та кальцій-оксалатні, а також пісок і порушення сольового обміну.

Що таке марена красильна

Марена красильна (Rubia tinctorum) — багаторічна рослина, у фітотерапії якої використовують корені та кореневища.

Корінь містить антрахінонові сполуки та їх похідні, зокрема алізарин і пурпурин. Саме з цими речовинами пов’язують характерне забарвлення кореня та його традиційне застосування при сечокам’яній хворобі.

Чому марена називається красильною

Назва «красильна» невипадкова. Корені марени містять природні червоні пігменти й здавна використовувалися для фарбування тканин у червоні та червоно-коричневі відтінки.

Через ці пігментовані сполуки під час прийому марени сеча також може забарвлюватися в рожевий, червонуватий або червоно-коричневий колір. Це відома особливість марени.

Якщо зміна кольору сечі супроводжується болем або є сумнів, що забарвлення пов’язане саме з прийомом марени, необхідно виключити наявність крові в сечі.

Марена красильна: основні властивості

Корінь марени традиційно використовують у фітотерапії:

• для підтримки роботи нирок і сечовидільної системи;
• при схильності до утворення кальцієвмісних конкрементів;
• при фосфатних та оксалатних конкрементах;
• при наявності дрібного піску та сольових відкладень;
• для підтримки природного виведення солей;
• як допоміжний засіб при порушеннях сольового обміну;
• традиційно — при подагрі та накопиченні солей сечової кислоти.

Марена при каменях у нирках: на які конкременти спрямована

Марену не варто сприймати просто як універсальну «траву від каменів». Склад конкременту має значення.

Найбільш характерний напрямок застосування марени — камені, до складу яких входять солі кальцію:

кальцій-фосфатні (фосфатні) — один із класичних напрямків застосування марени;

кальцій-оксалатні (оксалатні) — марену також використовують при схильності до їх утворення.

Якщо пояснити на пальцях, нирковий камінь — це не просто шматочок «піску», а щільна структура, утворена кристалами солей.

Сполуки марени здатні взаємодіяти з кальцієвими компонентами та впливати на процеси кристалізації. Тому її традиційно використовують для розпушення структури кальцієвмісних конкрементів і полегшення відходження дрібних частинок.

Марена — це не кислота, яка просто «розчиняє камінь». Саме тому важливо розуміти, з якого типу солей він утворений.

А якщо невідомо, які саме камені?

Це дуже поширена ситуація: на УЗД знайшли пісок або конкременти, але людина не знає їхнього складу.

У такому випадку ми не радимо навмання вибирати марену як універсальний засіб від будь-яких каменів.

Якщо склад конкрементів невідомий, для базової фітопідтримки сечовидільної системи частіше використовують ортосифон (нирковий чай), який має ширше традиційне застосування при порушеннях сольового обміну.

А після уточнення типу конкрементів уже можна підбирати більш спрямовані рослини.

Марена, пол-пала та ортосифон: у чому різниця

Марена красильна — більш цільовий напрямок при кальцій-фосфатних та кальцій-оксалатних конкрементах.

Пол-пала (ерва шерстиста) традиційно використовується для підтримки нирок і сечовидільної системи, особливо при схильності до оксалатних конкрементів та утворення дрібного піску.

Ортосифон має ширше застосування для підтримки роботи нирок і сечовивідних шляхів та є більш логічним базовим варіантом, коли склад піску або конкрементів невідомий.

Марена красильна при подагрі

Марену традиційно використовують не тільки при сечокам’яній хворобі, а й у фітотерапії порушень сольового обміну, зокрема при подагрі.

При цьому важливо розділяти два різні завдання: подагра пов’язана з порушенням обміну сечової кислоти, тоді як ниркові конкременти можуть мати різний склад. Наявність подагри сама по собі ще не означає, що камені в нирках є уратними.

Як заварювати корінь марени

1 чайну ложку подрібненого кореня залити 200 мл гарячої кип’яченої води температурою приблизно 85–95 °C.

Настоювати 30 хвилин, після чого процідити.

Вживати дорослим по ½ склянки теплого настою 2–3 рази на день під час їжі.

Рекомендований виробником курс — 20–30 днів. Подальшу тривалість застосування бажано погоджувати з лікарем.

Чому марену краще пити через трубочку

Настій кореня марени має інтенсивне червоно-коричневе забарвлення через природні пігменти рослини.

Тому настій зручно пити через трубочку, щоб зменшити контакт забарвленого напою із зубами. Після прийому можна прополоскати рот звичайною водою.

Важливо при каменях у нирках

Марену не слід використовувати як спосіб самостійно «вигнати камінь».

Якщо конкремент великий або може перекрити сечовід, його рух здатний спричинити ниркову коліку та порушення відтоку сечі. При сильному болю в попереку, появі крові в сечі, температурі, нудоті, блюванні або затримці сечі необхідна медична допомога.

При вже діагностованій сечокам’яній хворобі бажано знати розмір, локалізацію та, якщо можливо, склад конкрементів.

Протипоказання

Не застосовувати при індивідуальній чутливості до рослинної сировини.

За інформацією виробника, протипоказаннями також є непрохідність жовчних шляхів, гострі запальні та виражені дистрофічні процеси в печінці, третій триместр вагітності та період грудного вигодовування.

При захворюваннях нирок, наявності великих конкрементів або одночасному прийомі лікарських препаратів застосування марени бажано погодити з лікарем.

Склад

Корінь та кореневища марени красильної (Rubia tinctorum) — 100%.