Ісландський мох (цетрарія): що це таке, лікувальні властивості та застосування

Ісландський мох — дивовижне створіння природи. Він не зовсім рослина, зовсім не мох, а назву отримав від острова, яким його поширення аж ніяк не обмежується.

За цим непримітним мешканцем північних лісів і кам’янистих схилів стоїть цікава історія. Колись із нього готували їжу й пекли хліб, пізніше він став відомим засобом європейської народної медицини, а сьогодні цетрарію можна зустріти у складі фіточаїв, капсул, сиропів та екстрактів.

Ісландський мох, або цетрарія ісландська (Cetraria islandica), особливо відомий застосуванням при сухому кашлі, подразненні горла та дискомфорті травної системи. І все це завдяки незвичайному хімічному складу лишайника.

Що таке ісландський мох і чому він зовсім не мох

У природі існують організми, які не вкладаються у звичне уявлення про рослини. Цетрарія — саме такий випадок.

Ісландський мох належить до лишайників. Його тіло утворене грибом і фотосинтезувальним партнером — водорістю.

Гриб створює захисну структуру, утримує вологу та допомагає отримувати мінеральні речовини. Водорість завдяки фотосинтезу виробляє органічні сполуки, необхідні для життя цього союзу.

Таке співіснування називається симбіозом.

Цетрарія не має звичайних коренів, стебла й листя. Її тіло називається сланню. Зовні воно нагадує невеличкий розгалужений кущик із хвилястими лопатями зеленувато-коричневого кольору.

Росте ісландський мох у Скандинавії, Ісландії, інших регіонах Європи, Азії, Північної Америки. Зустрічається він і в Українських Карпатах.

Багато лишайників чутливі до забруднення повітря, тому їх використовують у дослідженнях стану довкілля. Водночас цетрарія повільно росте й здатна накопичувати речовини з навколишнього середовища, тож місце заготівлі має велике значення.

Ісландський мох, із якого пекли хліб

В історії цетрарії є несподівана сторінка — кулінарна.

Для жителів Ісландії та інших північних регіонів, де землеробство залежало від суворого клімату, ісландський мох був не лише лікарською сировиною, а й додатковим харчовим ресурсом.

Лишайник збирали, очищали, вимочували, щоб зменшити гіркоту, а потім висушували та подрібнювали.

Отриману масу додавали до зернового борошна, використовували для приготування каш, густих відварів і хліба.

Особливо важливим такий спосіб харчування ставав у неврожайні роки.

Секрет був у складі цетрарії. Значну частину її сухої маси становлять полісахариди — складні вуглеводи, здатні утворювати у воді густі, слизисті розчини.

Саме ця властивість поєднала дві історії ісландського моху: харчову та лікувальну.

Ісландський мох: лікувальні властивості та хімічний склад

Лікувальні властивості цетрарії пов’язані насамперед із двома групами речовин: слизовими полісахаридами та лишайниковими кислотами.

Ліхенін та ізоліхенін — природні обволікальні речовини

Полісахариди цетрарії, зокрема ліхенін та ізоліхенін, під час приготування водних витяжок утворюють слизисті розчини.

Ці речовини здатні створювати на поверхні слизових оболонок тонкий захисний шар, який допомагає пом’якшувати подразнення.

Саме тому ісландський мох здавна використовували при сухому кашлі, першінні в горлі та дискомфорті з боку травної системи.

Лишайникові кислоти — звідки взялася назва «природний антибіотик»

Інша цікава група речовин — лишайникові кислоти.

Найвідоміша серед них — уснінова кислота, яка в лабораторних дослідженнях демонструє антимікробну активність щодо окремих мікроорганізмів.

Звідси й походить популярна характеристика цетрарії як «природного антибіотика».

Ця назва відображає цікавість дослідників до антимікробних властивостей лишайникових сполук. Водночас лабораторна активність окремої речовини та лікувальна дія звичайного настою — різні речі.

У практичній фітотерапії найкраще обґрунтоване традиційне застосування цетрарії пов’язане саме з її обволікальними властивостями.

Гіркі речовини та травлення

Гіркий смак ісландського моху — ще одна особливість його природного складу.

Гіркоти традиційно використовують для стимуляції апетиту та підтримки травних процесів.

Таким чином, в одному лишайнику поєднуються слизові речовини, які пом’якшують подразнення, та гіркі компоненти, що пояснюють його застосування при зниженому апетиті.

Ісландський мох від кашлю: як працює цетрарія

Сухий кашель нерідко підтримується подразненням слизової оболонки горла. Після застуди навіть звичайна розмова, сухе повітря або перепад температури можуть викликати новий напад кашлю.

У таких випадках особливий інтерес становлять обволікальні полісахариди ісландського моху.

Під час приготування настою частина цих речовин переходить у воду. Отриманий напій допомагає пом’якшувати подразнену слизову оболонку горла, зменшуючи відчуття сухості та першіння.

Ісландський мох традиційно використовують при:

• сухому, подразливому кашлі;
• першінні та сухості в горлі;
• захриплості голосу;
• кашлі під час застудних захворювань;
• подразненні горла, пов’язаному з тривалим голосовим навантаженням.

У народній фітотерапії цетрарію також застосовували при хронічних бронхітах, кашлюку та так званому кашлі курця.

При бронхіальній астмі, пневмонії та інших серйозних захворюваннях дихальних шляхів рослинні засоби з цетрарією можуть розглядатися як допоміжний компонент комплексного лікування для полегшення подразнення горла.

Цетрарія цікава не лише як окрема фітосировина. Її поєднують з іншими лікарськими рослинами, що мають відхаркувальні та пом’якшувальні властивості.

Наприклад, фіточай «Чисті легені» з ісландським мохом поєднує цетрарію з алтеєм, подорожником, чебрецем, солодкою та іншими травами, які традиційно використовують для підтримки дихальних шляхів.

Ісландський мох для шлунка: обволікальні властивості та апетит

У традиційній європейській фітотерапії цетрарія відома не лише як засіб при кашлі.

Її використовували при зниженому апетиті, диспепсичних розладах та подразненні слизової оболонки травного тракту.

Тут знову проявляються особливості хімічного складу.

Слизові полісахариди забезпечують обволікальні властивості водних відварів, а гіркі речовини пояснюють традиційне використання цетрарії для стимуляції апетиту.

У народній практиці ісландський мох застосовують при гастритах, зокрема з підвищеною кислотністю, та дискомфорті в шлунку.

При гастритах, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, зокрема пов’язаних із Helicobacter pylori, ісландський мох традиційно використовують як допоміжний засіб у складі комплексного лікування. Слизові полісахариди цетрарії мають обволікальні властивості й можуть сприяти пом’якшенню подразнення слизової оболонки шлунка.

Таке застосування ґрунтується переважно на традиційному досвіді та властивостях водних витяжок цетрарії.

Як заварювати ісландський мох і чому він гіркий

Гіркота ісландського моху — природна особливість лишайника. Саме вона свого часу змушувала жителів північних країн вимочувати цетрарію перед приготуванням їжі.

У фітотерапії використовують водні настої та відвари.

Під час приготування частина полісахаридів переходить у воду, утворюючи характерну слизисту консистенцію. Після охолодження відвар може ставати густішим.

Існують також народні рецепти приготування ісландського моху з молоком. Такий спосіб допомагає пом’якшити гіркий смак напою.

Пропорції, час настоювання та особливості приготування залежать від конкретної сировини.

Докладні рецепти водного настою, відвару та приготування з молоком наведені в картці «Цетрарія — ісландський мох, суха трава».

Ісландський мох: застосування в різних формах

Колись цетрарію доводилося збирати, очищати, вимочувати й довго готувати. Сьогодні вона доступна в різних формах, кожна з яких має свої особливості.

Суха трава ісландського моху

Класична фітосировина для приготування настоїв і відварів.

Саме водні витяжки дозволяють отримати характерний слизистий напій, із яким пов’язане традиційне обволікальне застосування цетрарії.

Цетрарія в капсулах

Гіркота ісландського моху подобається далеко не всім. Особливо коли йдеться про регулярне вживання.

Цетрарія ісландська в капсулах — зручна форма для тих, хто віддає перевагу готовому дозованому продукту без необхідності заварювання.

Капсули містять рослинну сировину, але за способом використання відрізняються від слизистого водного відвару.

Водний екстракт ісландського моху

Водний екстракт ісландського моху — готова рідка форма цетрарії.

Вона зручна тим, що не потребує щоденного приготування настою. Склад і концентрація речовин залежать від технології виробництва екстракту.

Фіточай з ісландським мохом

У трав’яних зборах цетрарію поєднують з іншими рослинами залежно від призначення композиції.

Для дихальних шляхів це можуть бути алтей, подорожник, чебрець, солодка та інші традиційні компоненти фітотерапії.

На відміну від окремого відвару цетрарії, багатокомпонентний фіточай поєднує властивості кількох рослин.

Чому ісландський мох залишається цікавим для фітотерапії

Історія цетрарії — приклад того, як звичайне спостереження за природою поступово перетворилося на багатовікову традицію використання лікарської сировини.

Спочатку люди навчилися робити з гіркого лишайника їжу. Потім помітили особливості його слизистих відварів. А з розвитком хімії стало зрозуміло, які саме речовини стоять за цими властивостями.

Ліхенін, ізоліхенін, лишайникові кислоти — складні назви для цілком зрозумілих природних механізмів.

Сьогодні ісландський мох залишається частиною традиційної фітотерапії насамперед завдяки своїм обволікальним властивостям, використанню при сухому кашлі, подразненні горла та зниженому апетиті.

І в цьому, мабуть, найбільша цікавинка цетрарії: невеличкий лишайник із північних лісів пройшов шлях від добавки до хліба в голодні роки до сучасних рослинних засобів.