Калган кореневище | Перстач прямостоячий | Фітоаптека | 50г

Кореневище Калгана | Перстач прямостоячий |Союз Афган | 50г

Калган Синоніми: Дикий калган, дібровка, вузьок, могутник, зав’язний корінь, пупівник, деревлянка, пліт, пупна трава.

Склад: Сировина містить дубильні речовини конденсованої природи (30%), елагову кислоту, флабафени, тритерпенові сапоніни, ефірну олію. засіб використовують кореневища перстачу

Препарати кореневищ перстачу прямостоячого (відвари) використовуються внутрішньо при захворюваннях шлунково-кишкового тракту: гастрити, проноси, ентерити, диспепсії, коліт, при метеоризмі, пов’язаному з явищами бродіння, при внутрішніх шлункових, кишкових, легеневих та маткових кровотечах.

Зовнішньо – при запальних захворюваннях порожнини рота, глотки та гортані – стоматиті, гінгівіті, ангіні.

У дерматології рослина застосовується внутрішньо при атопічних дерматитах, екземах, трофічних виразках, ускладнених синьогнійною паличкою, опіках, геморої та запальних захворюваннях шкіри.

Зовнішньо – при вугрових висипах, ударах, ранах, що кровоточать, тріщинах на шкірі кінцівок.

У косметології:  Кореневище калгану має дезінфікуючу, загоювальну та стягуючу дію на шкіру; є дуже ефективним засобом розгладження рубців.

Підходить як засіб від пітливості ніг та зайвого потовиділення всього тіла. З кореневища роблять ванни для ніг і загальні обгортання.

Корисні властивості калгану використовують для лікування волосся. Він перешкоджає випаданню, живить волосся, надає йому сили і блиску. Є основою для домашнього натурального тонування. У чистому вигляді надає волоссю відтінку від золотистого до мідного.

Властивості Калган Перстач прямостоячий :

Відвар з кореневищ перстачу прямостоячої має в’яжучу, протизапальну, кровоспинну, бактерицидну дію, а також має відхаркувальну і жовчогінну дію.

Водні вилучення з кореневищ перстачу мають протимікробну, протипротозойну та фунгіцидну активність. Протимікробний ефект відвару при дії його хімічних сполук на кишкову мікрофлору своєрідний. Його дія більш м’яка і фізіологічна, тому що біологічно активні речовини рослини є по суті і до них не розвивається стійкість патогенних збудників. Відвар із кореневищ перстачу використовується при лікуванні захворювань, пов’язаних із функціональними розладами кишечника. При цьому відбувається захист запаленої слизової оболонки кишечника від подразнення та ушкодження мікробними та іншими несприятливими агентами, усунення гострої запальної реакції, нормалізація моторної функції кишечника, пригнічення патогенної кишкової флори та відновлення еубіозу у кишечнику.

Загальний протизапальний ефект пов’язаний з дією флавоноїдів, а місцевий – з дубильними речовинами, здатними створювати біологічну плівку, яка захищає тканини від бактеріальних, хімічних та механічних впливів, що супроводжують запалення, при цьому одночасно знижується проникність капілярів та звужуються судини.

Застосування у народній медицині:

У народній медицині застосовують відвар, настій, чай та настоянку перстачу. Перстач прямостоячий використовувався переважно як в’яжучий, відхаркувальний і болезаспокійливий засіб. Кореневище перстачу – старовинний народний засіб, що застосовується в лікуванні гастриту, виразки шлунка, різних внутрішніх кровотеч (легеневих, шлункових, кишкових, маткових). При проносі та дизентерії пили чай із коренів перстачу. Відвар кореневищ приймали при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, недостатню кислотність шлункового соку.

Використовували її і зовнішньо у вигляді мазі при опіках, обмороженнях, мокнучих екземах, а також для полоскань при ангіні та цингу. Застосовували перстач і при жовтяниці, хворобах печінки, подагрі, а у складі зборів – при хворобах нирок, сечового міхура та аденоми простати.

Є відомості про ефективність настоїв та відварів з листя, стебел та квіток перстачу при лікуванні хворих з гострими та хронічними гепатитами та цирозом печінки із застійними явищами (набряки, асцит).

Перстач знайшла застосування і в інших країнах. У Болгарії настій перстачу використовують як жовчогінний засіб при гастритах та виразковій хворобі зі зниженою кислотністю, а також у вигляді аплікацій при геморої.

Державна служба охорони здоров’я Німеччини рекомендує використовувати калган внутрішньо при проносі, зовнішньо – для полоскання та зрошення рота при запаленні ясен та слизової оболонки.

Рецепти використання Калган перстач прямостоячий:

Відвар: 1 столову ложку кореневищ перстачу заливають склянкою води кімнатної температури, доводять до кипіння, кип’ятять на водяній бані протягом 10-15 хв, охолоджують, проціджують, приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за 1-1,5 год. до їди при захворюваннях шлунка та кишечника.

Спиртову настойку Калгану готують на 70% спирті, настоюючи 2 тижні в темряві у співвідношенні 1:10 і приймають по 30-40 крапель 4-5 разів на день, розводячи водою при проблемах шлунково-кишкового тракту.

Настоянка калганівка:

50 гр. кореня + 3 літри горілки, наполягати 20 днів у темному місці. Настоянка на горілці коренів перстачу нагадує за кольором коньяк і досить приємна на смак. І при цьому вона зберігає всі свої корисні властивості. Як напій 10-20 г коренів настоюють у 0,5 літра горілки. Через 2-3 тижні настойку проціджують і застосовують по лікерній чарці перед їжею як загальнозміцнюючий та тонізуючий засіб. До речі, в українських селах вважалося, що ця настойка дуже корисна чоловікам, але, звичайно, в дуже помірній дозі.

Протипоказання:

Препарати на основі кореневища перстачу знижують проникність капілярів і викликають звуження судин. Саме ця властивість рослини і визначає перелік протипоказань, а саме:

• підвищена температура;
• гіпертонія;
• вагітність;
• підвищена згортання крові;
• підвищений протромбіновий індекс;
• знижена кислотність шлункового соку.

При прийманні препаратів на основі калгану іноді виникає нудота, блювання та біль у шлунку. Такі симптоми можливі за рахунок підвищеного вмісту у рослині дубильних речовин. При дотриманні дозування та тривалості прийому побічні ефекти спостерігатися не повинні.