Корінь пирію повзучого Союз Афган | 50 г

Корінь пирію повзучого (кореневище) — рослинна сировина, яку традиційно використовують у фітотерапії насамперед для підтримки суглобів, нирок і сечовидільної системи. Пирій має сечогінні властивості та входить до фітотерапевтичних програм при циститі, подагрі, ревматичних станах та порушеннях обмінних процесів.

Кореневище пирію містить полісахариди, слизові речовини, органічні кислоти, кремнієві сполуки та інші природні компоненти.

Корінь пирію: для чого застосовують

У фітотерапії корінь пирію повзучого традиційно використовують:

• для підтримки суглобів при подагрі та ревматичних станах;
• для підтримки роботи нирок і сечовидільної системи;
• при схильності до запальних процесів сечового міхура, зокрема циститу;
• як рослинний засіб із м’якою сечогінною направленістю;
• у комплексних програмах при порушеннях сольового та інших обмінних процесів;
• для підтримки нормального виведення рідини;
• у фітотерапії печінки та жовчного міхура;
• для підтримки травлення;
• у комплексному догляді за шкірою.

Саме напрямки суглоби + сечовидільна система + обмінні процеси є одними з основних для кореневища пирію у традиційній фітотерапії.

Корінь пирію для суглобів, при подагрі та ревматичних станах

Один із традиційних напрямків застосування кореня пирію — суглоби та обмінні порушення.

У фітотерапевтичних зборах пирій використовують при подагрі, ревматичних станах та інших проблемах із суглобами, особливо коли потрібна одночасна підтримка сечовиділення та виведення продуктів обміну.

Кореневище містить кремнієві сполуки та комплекс інших біологічно активних речовин. Саме тому пирій часто входить до рослинних зборів, спрямованих не тільки безпосередньо на суглоби, а й на обмінні та видільні процеси.

При подагрі фітотерапію використовують як частину комплексного підходу разом із харчуванням, контролем рівня сечової кислоти та основним лікуванням, якщо воно необхідне.

Корінь пирію при циститі та для сечовидільної системи

Другий великий напрямок застосування пирію — нирки, сечовий міхур та сечовидільні шляхи.

Кореневище пирію традиційно використовують як рослинний засіб із сечогінною направленістю. Воно входить до фітотерапевтичних програм при станах, що супроводжуються затримкою рідини та дискомфортом із боку сечовидільної системи.

У фітотерапії пирій також традиційно застосовують при циститі та інших запальних станах сечовивідних шляхів.

При гострому циститі, температурі, крові в сечі, сильному болю або повторюваних епізодах важливо встановити причину симптомів. У таких випадках трави можуть бути частиною комплексної підтримки, а схема застосування залежить від конкретного стану.

Корінь пирію при сечокам’яній хворобі

Пирій традиційно входить до складу рослинних зборів для нирок і сечовидільної системи, у тому числі при схильності до утворення піску та конкрементів.

При сечокам’яній хворобі важливо враховувати розмір, розташування та, якщо відомо, склад конкрементів. Тому фітотерапевтичну програму доцільно підбирати з урахуванням конкретної ситуації.

Це дозволяє використовувати сечогінну направленість рослин саме там, де вона доречна.

Корінь пирію та обмін речовин

Застосування пирію при подагрі та проблемах із суглобами традиційно пов’язують також із його використанням у фітотерапевтичних програмах для підтримки обмінних і видільних процесів.

Саме тому кореневище пирію часто зустрічається у складних рослинних зборах разом із кульбабою, лопухом та іншими рослинами.

«Золотий збір»: пирій + кульбаба + лопух

У фітотерапії корінь пирію часто поєднують із коренем кульбаби та коренем лопуха. Таке поєднання покупці нерідко шукають як «золотий збір».

До нього входять:

• кореневище пирію — сечовидільна система, суглоби та обмінні процеси;
• корінь кульбаби — печінка, жовчний міхур, жовчовиділення та травлення;
• корінь лопуха — суглоби, обмінні процеси, печінка та шкіра.

У такому поєднанні рослини використовують, коли потрібна комплексна фітотерапевтична направленість на суглоби, обмінні та видільні процеси, печінку й травлення.

Корінь пирію для печінки та жовчного міхура

Хоча це не головний напрямок пирію, кореневище традиційно застосовують також у комплексних рослинних програмах для печінки, жовчного міхура та травної системи.

Якщо основна мета фітотерапії саме підтримка печінки та жовчовиділення, пирій частіше використовують у поєднанні з іншими рослинами, зокрема кульбабою.

Корінь пирію для шкіри

У народній фітотерапії відвари кореневищ пирію використовували внутрішньо та зовнішньо при різних проблемах шкіри.

Традиційно зустрічається застосування при фурункульозі, висипаннях та подразненні шкіри, а концентровані відвари використовують для ванн і місцевого догляду.

Як заварювати корінь пирію

Базовий спосіб застосування

1 столову ложку подрібненого кореня пирію залити 1 склянкою (200 мл) окропу.

Настояти 15 хвилин, процідити.

Традиційна схема застосування — по 1/3 склянки в теплому вигляді 3 рази на день до їжі.

Курс застосування — 2–3 тижні. За необхідності курс можна повторювати.

Народні рецепти з коренем пирію

Окрім базового способу заварювання, у фітотерапевтичній практиці використовують більш концентровані настої та відвари.

Настій кореня пирію

2 столові ложки подрібненого кореневища залити 500 мл окропу.

Настоювати в термосі близько 8 годин, після чого процідити.

Отриманий настій традиційно розподіляють на кілька прийомів протягом дня.

Відвар кореня пирію

30 г подрібненого кореневища залити 1 літром води.

Кип’ятити на слабкому вогні до зменшення об’єму рідини приблизно наполовину, після чого охолодити та процідити.

Такий концентрований відвар традиційно використовують у фітотерапевтичних програмах для суглобів та обмінних процесів.

Відвар пирію при циститі, подагрі та для суглобів

2 столові ложки сухого подрібненого кореневища залити 1 склянкою води.

Кип’ятити близько 10 хвилин у закритому посуді, настояти та процідити.

Такий спосіб приготування традиційно використовують у фітотерапії сечовидільної системи, при подагрі та ревматичних станах.

Відвар пирію для ванн і зовнішнього застосування

Для зовнішнього застосування використовують більш концентрований відвар.

Приблизно 50 г кореневища залити 5 літрами води, кип’ятити 15–20 хвилин, після чого настояти та процідити.

Такий відвар традиційно додають у ванни для догляду за шкірою та при суглобовому дискомфорті.

Склад кореневища пирію

Кореневище пирію містить комплекс природних речовин, серед яких:

• полісахариди;
• слизові речовини;
• фруктоза;
• маніт;
• інозит;
• органічні кислоти;
• жирна та ефірна олії;
• кремнієві сполуки;
• інші природні біологічно активні компоненти.

Склад товару: кореневище пирію повзучого — 100%.

Протипоказання та застереження

Корінь пирію не застосовують при:

• індивідуальній непереносимості;
• вагітності;
• у період грудного вигодовування.

При гострих станах із боку нирок або сечовидільної системи, значних набряках невідомого походження, а також при сечокам’яній хворобі схему застосування трав варто підбирати з урахуванням конкретного стану.

Для дітей застосування кореневища пирію бажано попередньо узгодити з лікарем.